Методичні рекомендації
для вчителів англійської мови
по використанню 

рольових ігор в початковій школі 
на уроках
англійської мови

 

Зміст





Передмова ________________________________________________________

Рольові ігри на початку уроку…………………………………………………….

Мовленнєві і рольові ігри ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

 Фонетичні рольові ігри ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Рольові ігри в основній частині уроку,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Рольові ігри на актуалізацію нових знань ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Рольові ігри на автоматизацію знань,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

 Лексичні рольові ігри ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

 Фонетичні рольові ігри ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

 Граматичні рольові ігри ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

 Рольові ігри на заключному етапі уроку ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

 

 
Відомо, що одним із шляхів підвищення ефективності навчання англійської мови є використання рольової гри, яка дає змогу висунути на перший план оволодіння учнями мовленнєвою діяльністю (а не мовним матеріалом, як це буває при застосуванні ігор з елементом змагання). Рольова гра допомагає реалізувати основний принцип комунікативної спрямованості навчання. Вона сприяє підвищенню в учнів мотивації вивчення іноземної мови, дозволяє враховувати психолого-вікові особливості учнів, їх інтереси й нахили, сферу їхньої діяльності, моделюючи ситуації реального спілкування. 

Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей. 

Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Але, незважаючи на очевидну доцільність, вони ще недостатньо використовуються в шкільній практиці. 

На уроці ми маємо справу з навчальними іграми, що на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявляти, однак ні в жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням свою мету, то гра перетвориться у звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка навчальна гра – це перш за все вправа. 

Сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов’язковою умовою активної участі, а в кожних випадках – обов’язковою умовою виграшу. 

Гра – це певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у новому варіанті. У ході гри виникає змагання. Бажання перемогти мобілізує думку гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не лише власне мовлення, але і жести, міміку тощо, має чітко вмотивований характер. Для мови гри, не дивлячись на деяку їх запрограмованість, характерна також спонтанність, оскільки перемога залежить від точної та швидкої реакції, правильних та дотепних відповідей. Таким чином, ми розглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. Тому гра має бути невід’ємним елементом кожного уроку й ні в якому разі не протиставлятися «головній» частині уроку. Наприклад, на початку уроку вчитель заходить до класу і пропонує учням вишикуватися у шеренгу. Далі говорить: «Дивіться на мене і скажіть: хто стоїть першим? Хто стоїть другий? Третій? Шостий?». На перший погляд питання просте, але цікаве. Непомітно для себе діти зосередилися, налаштувалися на урок іноземної мови. Таким чином учні повторили вживання порядкових числівників. Урок продовжується: «Відгадайте, що ми будемо робити сьогодні на уроці?» Учні відповідають: «Ми будемо писати. Читати. Слухати». У такий спосіб закріплюємо вивчення майбутнього часу дієслова. Такі ігрові моменти корисно застосувати на всіх етапах уроку. Тоді гра буде органічно пов’язана з уроком, і діти можуть не помітити, що вони грають, їм просто буде цікаво. Так, бажаючи перевірити, як учні засвоїли слова на попередньому уроці, вчитель запитує: «What is there in the bag?”. А потім, пояснюючи вживання дієслова may, може запропонувати гру «Father, may I take one step?”. Звісно, справа не в кількості ігор, які ми використовуємо на уроці. Йдеться про загальну ігрову атмосферу, яка дозволяє вчителеві зацікавити учнів, налаштувати їх на сприйняття нового матеріалу чи на закріплення вивченого. 

Ігри можна використовувати на всіх етапах навчання іноземної мови у школі, однак зміст мовного матеріалу та характер завдань мають бути підібрані відповідно до віку школярів і рівня підготовки певного класу. На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на просте сприймання і відтворення матеріалу, а на наступному – на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти; аналізувати і узагальнювати їх; робити правильні висновки тощо. Гру підбирає вчитель, бо лише він може вирішити, що краще запропонувати учням. 

Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню відповідних умінь і навичок. 

Гра є ефективним засобом навчання, що охоплює різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і при досягненні результатів. 

Проведення уроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності знань та виховує любов до англійської мови. 

Ігри створені відповідно до вимог шкільної програми з урахуванням психологічних особливостей та пізнавальних можливостей учнів і своїм змістом спрямовані на розвиток мовлення та самостійну пошукову роботу школярів. 

Ігри не підміняють інші форми і види роботи з іноземної мови, а тільки доповнюють їх. 

Ігри можуть бути використані на різних етапах вивчення англійської мови у школі як на уроці, так і в позашкільній роботі: на заняттях гуртка, при проведенні конкурсів, вікторин тощо.  


1. Психологічні передумови використання ролевої гри у процесі навчання іншомовного спілкування учнів середньої школи. 

Рольову гру як різновид гри слід вважати діяльністю. Як навчальна, або дидактична, гра вона поєднує в собі рис ігрової та навчальної діяльності. У навчанні іншомовного усного мовлення рольова гра є насамперед мовленнєвою діяльністю учнів, в ході якої вони програють різноманітні соціальні та міжособистісні ролі, реалізуючи при цьому як вербальні, так і невербальні засоби спілкування (жести, пози, міміку тощо). 

Розглянемо рольову гру з позиції учнів і з позиції вчителя. 

З позиції учнів рольова гра є ігровою діяльністю, в процесі якої школярі виконують певні ролі. Метою рольової гри є здійсню вальна діяльність – гра, причому вмотивованість дій полягає у змісті діяльності, а не поза її межами. Навчальний характер гри учнями не усвідомлюється. Отже, з точки зору учнів рольова гра є діяльністю, спрямованою на оволодіння іншомовним спілкування. 

З позиції вчителя ігрова гра є формою організації навчального процесу, зокрема навчання діалогічного мовлення. Метою рольової гри вчитель вважає формування й розвиток в учнів мовленнєвих навичок і вмінь. Рольова гра є керованою, її навчальний характер вчителем чітко усвідомлюється. 

Таким чином, педагогічна мета використання рольової гри в навчанні діалогічного мовлення реалізується в завуальованій формі. 

Компонентами рольової гри є: 

1) ролі; 

2) навчально-мовленнєва ситуація; 

3) рольові дії. 

1. Ролі, які учні програють на уроці, можуть бути соціальними та міжособистісними. Перші обумовлюються місце індивіда в системі об’єктивних соціальних відносин (професійних, соціально-демографічних), другі – місцем індивіда в системі міжособистісних взаємин (лідер, товариш, суперник та ін.). Добирати ролі для навчання діалогічного мовлення слід таким чином, щоб формувати в учнів активну життєву позицію, кращі людські якості і почуття колективізму, взаємодопомоги, милосердя, співчуття тощо. 

2. Навчально-мовленнєва ситуація є засобом організації рольової гри. З розвитком діалогічного мовлення учнів ступінь розгорну тості кожного з компонентів навчально-мовленнєвих ситуацій: 

1) суб’єкта; 

2) об’єкта (предмета розмови); 

3) відношення суб’єкта до предмета розмови; 

4) умов мовленнєвого акту – може зменшитись. 

Як показали спостереження, характер навчально-мовленнєвих ситуацій змінюється поступово, відповідно до набутих учнями діалогічних умінь. Вони можуть подаватися на трьох рівнях: 

1) розкриваються всі чотири згадані вище компоненти; 

2) пропонуються реальні обставини та стосунки між комуні кантами (через розподіл ролей), при цьому мовленнєвий стимул (комунікативне завдання) менш повний; 

3) реальні обставини і мовленнєвий стимул подаються у найзагальнішому вигляді, а стосунки між партнерами учні встановлюють самі (самостійний вибір ролей). 

Навчально-мовленнєвий ситуації здебільшого подаються за допомогою вербального опису, який може бути усним (зі слів учителя) або письмовим (на картках). Картки дають змогу подати інформацію по секрету від партнера або класу, що сприяє непідготовленому діалогічному спілкуванню на уроці. 

3. Рольові дії, що їх виконують учні, програючи певні ролі, є третім компонентом рольової гри. Як різновид ігрових дій, рольові дії органічно пов’язані з роллю – головним компонентом рольової гри – і складають разом з нею нерозривну основу, суть гри. 

У навчальному процесі з іноземної мови рольова гра може виконувати такі функції: 

- навчальну; 

- мотиваційно-збуджувальну; 

- орієнтуючу; 

- компенсаторну; 

- виховну. 

Рольова гра виконує навчальну функцію, оскільки вона виступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками і вміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування. Рольова гра реалізує мотиваційно-збуджувальну функцію, тому що вона приводить у дію механізми мотивації. Як модель міжособистісного спілкування, вона викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в іншомовному спілкуванні. Орієнтуюча функція рольової гри виявляється в тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки і передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки (свої та інших). Комплексаторна функція означає, що рольова гра дає змогу розв’язувати протиріччя, що виникають між потребою учня виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, що їх вимагає дія, завдяки розширенню контексту діяльності учнів враховується їх прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше бажання. Виховна функція реалізується завдяки тому, що через рольову гру забезпечується всебічний вплив на учнів. Рольова гра сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в колективі та суспільстві. 

Орієнтуючись на завдання навчання діалогічного мовлення, основною функцією рольової гри слід вважати навчальну, яка визначає всі інші функції. Успішність навчання діалогічного мовлення з використанням рольової гри залежить від того, наскільки повно активізуються всі зазначені функції в навчальному процесі. 

Рольові ігри можна класифікувати за трьома критеріями: 

1) навчальною метою; 

2) кількістю учасників; 

3) рівнем самостійності учасників. 

За першим критерієм розрізняємо рольові ігри на засвоєння основних видів діалогічних єдностей, мікродіалогів та основних функціональних типів діалогів; за другим – парні та групові рольові ігри, за третім (згідно з рівнем розгорну тості навчально-мовленнєвої ситуації) – керовані, спрямовані та вільні рольові ігри. 

Рольові ігри, що використовуються на уроці іноземної мови, повинні задовольнити такі три основні вимоги: 

1. Вони мають бути адекватними меті навчання діалогічного мовлення на кожному етапі навчання. У навчанні діалогічного мовлення розрізняємо три етапи: 

засвоєння діалогічних єдностей; 


оволодіння мікродіалогами; 


складання власних діалогів. 


На кожному етапі рольові ігри матимуть свої особливості, певний набір, опір тощо. Рівень самостійності учні у рольовій грі (залежно від етапу оволодіння діалогічним мовленням) також буде різний. Найвищий він буде на останньому, третьому етапі. 

2. Рольові ігри повинні відповідати психолого-віковим особливостям учнів та їх інтересам. Характерною рисою учнів початкового етапу є прагнення виглядати дорослими й поводитися як дорослі. Молодий школярі рідко стримують свої емоції, тому що процеси збудження переважають над процесами гальмування. 

Основним видом діяльності підлітків є спілкування з однолітками та дорослими. Отже, прагнення до спілкування є природним для них. 

Його можна задовольняти у процесі рольової гри. При цьому слід враховувати смаки, нахили і прагнення учнів. Саме тут реалізується компенсаторна функція рольової гри. 

Включення іноземного спілкування у зміст навчання іноземної мови визначимо використання групових і колективних форм роботи на уроках іноземної мови. Рольова гра, будучи найбільш точною і в той же час доступною моделлю іноземного спілкування, є тією організаційною формою навчання, яка позволяє оптимально поєднувати групові, парні і індивідуальні форми роботи на уроці і в позаурочний час. 

Рольові ігри знаходять все більш широке застосування в практиці навчання англійської мови у школі. Вони, безперечно, будуть підсилювати комунікативну направленість у вивченні розвитку цікавості до іноземної мови. 

Рольова гра володіє власною дидактичною структурою. Теми на яких базується зміст рольових ігор, включені в зміст вивчення іноземної мови для даного класу. 

Застосування ігор на уроках іноземної мови в молодших класах сприяє підвищенню інтересу учнів до предмета, забезпечує більш стійку увагу, а відповідно і краще сприймання мовного матеріалу. Гра також являється засобом активізації мовного спілкування. 

Рольова гра, будучи найбільш точною і в той же час доступною моделлю іншомовної форми спілкування, являється тою організаційною формою навчання, яка дозволяє найбільш оптимально спаровувати групові, парні і індивідуальні форми роботи на уроці і в післяурочний час. 

Більшість методистів вважають, що рольова гра має велике значення у розвитку навиків спілкування. 

Рольова гра визначається деякими авторами (Revell J. Jaylor J. Walford R.) як невимушену природню поведінку учня, його реакцію на поведінку інших, які беруть участь в певній ситуації, виступаючи в ролі одного із його учасників. 

Рольова гра на більш високому рівні може виражатися терміном ''simulation''. 

Обов'язковим елементом цієї рольової гри являється вирішення заданої проблемної ситуації, що, в свою чергу, вимагає більш аргументованих і емоційних висловлювань, їх мотивованість. 

На думку більшості методистів, рольова гра (simulation), яка переважно базується на вирішенні проблеми, забезпечує оптимальну активізацію комунікативної діяльності учнів на занятті. Необхідність знайти вирішення поставленої проблеми виражає природність спілкування, так як будь-яка комунікація викликається потребою в ній. Постановка проблеми і необхідність ґрунтовного обдумання ситуації, пошуку правильного з точки зору учасника гри виходу розвиває логічне мислення, вміння аргументовано висловитися, переконати співбесідника, враховуючи при цьому факти докази. Рольова гра - методичний прийом, який відноситься до груп активних способів навчання практичного оволодіння іноземною мовою. Використання цього прийому в навчальному процесі сприяє досягненню мети навчання діалогічного мовлення і розширеному монологічному висловлюванню, активізації мислення і мовної діяльності школярів, формуванню у них навиків і умінь самостійного вираження думки, освіті і вихованню учнів засобами іноземної мови. 

Рольова гра - одна із форм організації мовної ситуації, яку використовують у навчальних цілях. В основі рольової гри лежить організоване мовне спілкування учнів у відповідності з розподіленими між ними ролями і ігровим сюжетом. Одержані результати, висновки і рекомендації внаслідок дослідження, використання рольових ігрових форм, внаслідок вивчення досвіду вітчизняних і зарубіжних авторів (Д. Б. Ельконін, Г. А. Рубіштейн, Є. И. Матецька, Т. І. Олійник, С. Н. Карпова, Н. Я. Михайленко та ін.) дозволяють широко використовувати рольову гру в цілях навчання іноземної мови і виховання школярів. Разом з тим, особливості організації даного методичного прийому на уроці іноземної мови вивчені недостатньо, і це призводить до того, що в практиці роботи деяких вчителів рольова гра використовується лише на початковому етапі навчання, в середньому і старшому шкільному віці вона використовується нечасто і в однотипних формах. Обмін репліками не завжди має характер справжнього спілкування. Ігрове спілкування і самостійна мовна діяльність нерідко замінюється буквально репродукцією вивчених до того ролей. 

Отже, мета цієї роботи - вникнути в суть рольової гри, визначити важливі передумови для проведення її, вказати на її переваги і недоліки. 

Психолого-педагогічні дослідження показують, що в період з 4 по 10 клас, коли проходить навчання іноземної мови, розвиток школярів проходить декілька вікових стадій. Запримітили також, що найголовніші зміни в психологічних особливостях особистості на певній стадії її розвитку, обумовлені ведучою діяльністю, характерною для цієї стадії (А. Н. Леонтєв). В молодшому шкільному віці, коли лише починається вивчення іноземної мови, властива рання форма ведучої діяльності. Цією формою якраз являється рольова гра. Хоча в 7-11 рр. ведучою діяльністю стає навчання. Перехід від однієї ведучої діяльності до другої проходить у формі взаємодії старих і нових способів у поведінці. Сформовані раніше особливості особистості зберігаються і в той період, коли появляються і активно формуються нові особистісні властивості гри.Гра, як одна із форм відображення ведучої діяльності, може відповідати певному віку, повертатись до більш ранніх форм поведінки, випереджати відповідну вікову стадію і сприяти підготовці до нової ведучої діяльності. Ці і деякі інші теоретичні положення поки що недостатньо використовують для правильної організації навчальної рольової гри на уроках іноземної мови. 

Також потрібно відмітити, що в організації навчально-ігрового спілкування важливим являється створення умов для такого виконання ігрового завдання, в якому досягалось не лише «приєднання» реплік, а взаємодія партнерів, оскільки спілкування є власне взаємодія учасників (Б. Ф. Ломов). 

В результаті вивчення практики роботи вчителів і теоретичного аналізу проблеми виникла думка про те, що рольова гра може ефективно використовуватися на уроках іноземної мови з урахуванням основних положень теорії, ведучої діяльності і змісту вікових стадій розвитку школярів, дослідження проблем спілкування і мовленнєвої діяльності. 

Однією із форм ігрового спілкування являється рольова гра. Експериментальні дослідження показали, що вікові особливості четвертокласників дозволяють використовувати різні її варіанти. Один із різновидів рольової гри - це рольова гра із предметами. Для організації такої гри школярам запропоновувались обставини уявної дійсності, розподілялися ролі, уточнялися мотиви, цілі діяльності кожного учасника, мета всієї діяльності.

На початковому етапі реалізовується методична система, покладена в основу навчання іноземній мові, що з перших кроків дозволяє вчителеві увійти до цієї системи і здійснювати навчально – виховний процес відповідно до її основних положень. І саме ігри мають бути невід’ємною частиною кожного уроку іноземної мови в молодшій школі. Відомо, що одним із шляхів підвищення ефективності навчання англійської мови є використання рольової гри, яка дає змогу висунути на перший план оволодіння учнями мовленнєвою діяльністю (а не мовним матеріалом, як це буває при застосуванні ігор з елементом змагання). Рольова гра допомагає реалізувати основний принцип комунікативної спрямованості навчання. Вона сприяє підвищенню в учнів мотивації вивчення іноземної мови, дозволяє враховувати психолого-вікові особливості учнів, їх інтереси й нахили, сферу їхньої діяльності, моделюючи ситуації реального спілкування. 

Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей. 

Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Але, незважаючи на очевидну доцільність, вони ще недостатньо використовуються в шкільній практиці. 

На уроці ми маємо справу з навчальними іграми, що на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявляти, однак ні в жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням свою мету, то гра перетвориться у звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка навчальна гра – це перш за все вправа. 

Сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов’язковою умовою активної участі, а в кожних випадках – обов’язковою умовою виграшу. 

Гра – це певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у новому варіанті. У ході гри виникає змагання. Бажання перемогти мобілізує думку гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не лише власне мовлення, але і жести, міміку тощо, має чітко вмотивований характер. Для мови гри, не дивлячись на деяку їх запрограмованість, характерна також спонтанність, оскільки перемога залежить від точної та швидкої реакції, правильних та дотепних відповідей. 

Таким чином, ми розглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. Тому гра має бути невід’ємним елементом кожного уроку й ні в якому разі не протиставлятися «головній» частині уроку. Наприклад, на початку уроку вчитель заходить до класу і пропонує учням вишикуватися у шеренгу. Далі говорить: «Дивіться на мене і скажіть: хто стоїть першим? Хто стоїть другий? Третій? Шостий?». На перший погляд питання просте, але цікаве. Непомітно для себе діти зосередилися, налаштувалися на урок іноземної мови. Таким чином учні повторили вживання порядкових числівників. Урок продовжується: «Відгадайте, що ми будемо робити сьогодні на уроці?» Учні відповідають: «Ми будемо писати. Читати. Слухати». У такий спосіб закріплюємо вивчення майбутнього часу дієслова. Такі ігрові моменти корисно застосувати на всіх етапах уроку. Тоді гра буде органічно пов’язана з уроком, і діти можуть не помітити, що вони грають, їм просто буде цікаво. Так, бажаючи перевірити, як учні засвоїли слова на попередньому уроці, вчитель запитує: «What is there in the bag?”. А потім, пояснюючи вживання дієслова may, може запропонувати гру «Father, may I take one step?”. Звісно, справа не в кількості ігор, які ми використовуємо на уроці. Йдеться про загальну ігрову атмосферу, яка дозволяє вчителеві зацікавити учнів, налаштувати їх на сприйняття нового матеріалу чи на закріплення вивченого. 

Ігри можна використовувати на всіх етапах навчання іноземної мови у школі, однак зміст мовного матеріалу та характер завдань мають бути підібрані відповідно до віку школярів і рівня підготовки певного класу. На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на просте сприймання і відтворення матеріалу, а на наступному – на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти; аналізувати і узагальнювати їх; робити правильні висновки тощо. Гру підбирає вчитель, бо лише він може вирішити, що краще запропонувати учням. 

Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню відповідних умінь і навичко. 

Гра є ефективним засобом навчання, що охоплює різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і при досягненні результатів. 

Проведення уроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності знань та виховує любов до англійської мови. 

Ігри створені відповідно до вимог шкільної програми з урахуванням психологічних особливостей та пізнавальних можливостей учнів і своїм змістом спрямовані на розвиток мовлення та самостійну пошукову роботу школярів. 

Ігри не підміняють інші форми і види роботи з іноземної мови, а тільки доповнюють їх. 

Ігри можуть бути використані на різних етапах вивчення англійської мови у школі як на уроці, так і в позашкільній роботі: на заняттях гуртка, при проведенні конкурсів, вікторин тощо.  


1. Психологічні передумови використання ролевої гри у процесі навчання іншомовного спілкування учнів середньої школи. 

Рольову гру як різновид гри слід вважати діяльністю. Як навчальна, або дидактична, гра вона поєднує в собі рис ігрової та навчальної діяльності. У навчанні іншомовного усного мовлення рольова гра є насамперед мовленнєвою діяльністю учнів, в ході якої вони програють різноманітні соціальні та міжособистісні ролі, реалізуючи при цьому як вербальні, так і невербальні засоби спілкування (жести, пози, міміку тощо). 

Розглянемо рольову гру з позиції учнів і з позиції вчителя. 

З позиції учнів рольова гра є ігровою діяльністю, в процесі якої школярі виконують певні ролі. Метою рольової гри є здійсню вальна діяльність – гра, причому вмотивованість дій полягає у змісті діяльності, а не поза її межами. Навчальний характер гри учнями не усвідомлюється. Отже, з точки зору учнів рольова гра є діяльністю, спрямованою на оволодіння іншомовним спілкування. 

З позиції вчителя ігрова гра є формою організації навчального процесу, зокрема навчання діалогічного мовлення. Метою рольової гри вчитель вважає формування й розвиток в учнів мовленнєвих навичок і вмінь. Рольова гра є керованою, її навчальний характер вчителем чітко усвідомлюється. 

Таким чином, педагогічна мета використання рольової гри в навчанні діалогічного мовлення реалізується в завуальованій формі. 

Компонентами рольової гри є: 

1) ролі; 

2) навчально-мовленнєва ситуація; 

3) рольові дії. 

1. Ролі, які учні програють на уроці, можуть бути соціальними та міжособистісними. Перші обумовлюються місце індивіда в системі об’єктивних соціальних відносин (професійних, соціально-демографічних), другі – місцем індивіда в системі міжособистісних взаємин (лідер, товариш, суперник та ін.). Добирати ролі для навчання діалогічного мовлення слід таким чином, щоб формувати в учнів активну життєву позицію, кращі людські якості і почуття  колективізму, взаємодопомоги, милосердя, співчуття тощо. 

2. Навчально-мовленнєва ситуація є засобом організації рольової гри. З розвитком діалогічного мовлення учнів ступінь розгорну тості кожного з компонентів навчально-мовленнєвих ситуацій: 

1) суб’єкта; 

2) об’єкта (предмета розмови); 

3) відношення суб’єкта до предмета розмови; 

4) умов мовленнєвого акту – може зменшитись. 

Як показали спостереження, характер навчально-мовленнєвих ситуацій змінюється поступово, відповідно до набутих учнями діалогічних умінь. Вони можуть подаватися на трьох рівнях: 

1) розкриваються всі чотири згадані вище компоненти; 

2) пропонуються реальні обставини та стосунки між комуні кантами (через розподіл ролей), при цьому мовленнєвий стимул (комунікативне завдання) менш повний; 

3) реальні обставини і мовленнєвий стимул подаються у найзагальнішому вигляді, а стосунки між партнерами учні встановлюють самі (самостійний вибір ролей). 

Навчально-мовленнєвий ситуації здебільшого подаються за допомогою вербального опису, який може бути усним (зі слів учителя) або письмовим (на картках). Картки дають змогу подати інформацію по секрету від партнера або класу, що сприяє непідготовленому діалогічному спілкуванню на уроці. 

3. Рольові дії, що їх виконують учні, програючи певні ролі, є третім компонентом рольової гри. Як різновид ігрових дій, рольові дії органічно пов’язані з роллю – головним компонентом рольової гри – і складають разом з нею нерозривну основу, суть гри. 


Рольові ігри, що використовуються на уроці іноземної мови, повинні задовольнити такі три основні вимоги: 

1. Вони мають бути адекватними меті навчання діалогічного мовлення на кожному етапі навчання. У навчанні діалогічного мовлення розрізняємо три етапи: 

1) засвоєння діалогічних єдностей; 

2) оволодіння мікродіалогами; 

3) складання власних діалогів. 

На кожному етапі рольові ігри матимуть свої особливості, певний набір, опір тощо. Рівень самостійності учні у рольовій грі (залежно від етапу оволодіння діалогічним мовленням) також буде різний. Найвищий він буде на останньому, третьому етапі. 

2. Рольові ігри повинні відповідати психолого-віковим особливостям учнів та їх інтересам. Характерною рисою учнів початкового етапу є прагнення виглядати дорослими й поводитися як дорослі. Молодий школярі рідко стримують свої емоції, тому що процеси збудження переважають над процесами гальмування. 

Основним видом діяльності підлітків є спілкування з однолітками та дорослими. Отже, прагнення до спілкування є природним для них. 

Його можна задовольняти у процесі рольової гри. При цьому слід враховувати смаки, нахили і прагнення учнів. Саме тут реалізується компенсаторна функція рольової гри. 

Включення іноземного спілкування у зміст навчання іноземної мови визначимо використання групових і колективних форм роботи на уроках іноземної мови. Рольова гра, будучи найбільш точною і в той же час доступною моделлю іноземного спілкування, є тією організаційною формою навчання, яка позволяє оптимально поєднувати групові, парні і індивідуальні форми роботи на уроці і в позаурочний час. 

Рольові ігри знаходять все більш широке застосування в практиці навчання англійської мови у школі. Вони, безперечно, будуть підсилювати комунікативну направленість у вивченні розвитку цікавості до іноземної мови. 

Рольова гра володіє власною дидактичною структурою. Теми на яких базується зміст рольових ігор, включені в зміст вивчення іноземної мови для даного класу. 

Застосування ігор на уроках іноземної мови в молодших класах сприяє підвищенню інтересу учнів до предмета, забезпечує більш стійку увагу, а відповідно і краще сприймання мовного матеріалу. Гра також являється засобом активізації мовного спілкування. 

Рольова гра, будучи найбільш точною і в той же час доступною моделлю іншомовної форми спілкування, являється тою організаційною формою навчання, яка дозволяє найбільш оптимально спаровувати групові, парні і індивідуальні форми роботи на уроці і в післяурочний час. 

Більшість методистів вважають, що рольова гра має велике значення у розвитку навиків спілкування. 

Рольова гра визначається деякими авторами (Revell J. Jaylor J. Walford R.) як невимушену природню поведінку учня, його реакцію на поведінку інших, які беруть участь в певній ситуації, виступаючи в ролі одного із його учасників. 

Рольова гра на більш високому рівні може виражатися терміном ''simulation''. 

Обов'язковим елементом цієї рольової гри являється вирішення заданої проблемної ситуації, що, в свою чергу, вимагає більш аргументованих і емоційних висловлювань, їх мотивованість. 

На думку більшості методистів, рольова гра (simulation), яка переважно базується на вирішенні проблеми, забезпечує оптимальну активізацію комунікативної діяльності учнів на занятті. Необхідність знайти вирішення поставленої проблеми виражає природність спілкування, так як будь-яка комунікація викликається потребою в ній. Постановка проблеми і необхідність ґрунтовного обдумання ситуації, пошуку правильного з точки зору учасника гри виходу розвиває логічне мислення, вміння аргументовано висловитися, переконати співбесідника, враховуючи при цьому факти докази. 

Рольова гра - методичний прийом, який відноситься до груп активних способів навчання практичного оволодіння іноземною мовою. Використання цього прийому в навчальному процесі сприяє досягненню мети навчання діалогічного мовлення і розширеному монологічному висловлюванню, активізації мислення і мовної діяльності школярів, формуванню у них навиків і умінь самостійного вираження думки, освіті і вихованню учнів засобами іноземної мови. 

Рольова гра - одна із форм організації мовної ситуації, яку використовують у навчальних цілях. В основі рольової гри лежить організоване мовне спілкування учнів у відповідності з розподіленими між ними ролями і ігровим сюжетом. Одержані результати, висновки і рекомендації внаслідок дослідження, використання рольових ігрових форм, внаслідок вивчення досвіду вітчизняних і зарубіжних авторів (Д. Б. Ельконін, Г. А. Рубіштейн, Є. И. Матецька, Т. І. Олійник, С. Н. Карпова, Н. Я. Михайленко та ін.) дозволяють широко використовувати рольову гру в цілях навчання іноземної мови і виховання школярів. Разом з тим, особливості організації даного методичного прийому на уроці іноземної мови вивчені недостатньо, і це призводить до того, що в практиці роботи деяких вчителів рольова гра використовується лише на початковому етапі навчання, в середньому і старшому шкільному віці вона використовується нечасто і в однотипних формах. Обмін репліками не завжди має характер справжнього спілкування. Ігрове спілкування і самостійна мовна діяльність нерідко замінюється буквально репродукцією вивчених до того ролей. 

Отже, мета цієї роботи - вникнути в суть рольової гри, визначити важливі передумови для проведення її, вказати на її переваги і недоліки. 

Психолого-педагогічні дослідження показують, що в період з 4 по 10 клас, коли проходить навчання іноземної мови, розвиток школярів проходить декілька вікових стадій. Запримітили також, що найголовніші зміни в психологічних особливостях особистості на певній стадії її розвитку, обумовлені ведучою діяльністю, характерною для цієї стадії (А. Н. Леонтєв). В молодшому шкільному віці, коли лише починається вивчення іноземної мови, властива рання форма ведучої діяльності. Цією формою якраз являється рольова гра. Хоча в 7-11 рр. ведучою діяльністю стає навчання. Перехід від однієї ведучої діяльності до другої проходить у формі взаємодії старих і нових способів у поведінці. Сформовані раніше особливості особистості зберігаються і в той період, коли появляються і активно формуються нові особистісні властивості. 

Гра, як одна із форм відображення ведучої діяльності, може відповідати певному віку, повертатись до більш ранніх форм поведінки, випереджати відповідну вікову стадію і сприяти підготовці до нової ведучої діяльності. Ці і деякі інші теоретичні положення поки що недостатньо використовують для правильної організації навчальної рольової гри на уроках іноземної мови. 

Також потрібно відмітити, що в організації навчально-ігрового спілкування важливим являється створення умов для такого виконання ігрового завдання, в якому досягалось не лише «приєднання» реплік, а взаємодія партнерів, оскільки спілкування є власне взаємодія учасників (Б. Ф. Ломов).  


В результаті вивчення практики роботи вчителів і теоретичного аналізу проблеми виникла думка про те, що рольова гра може ефективно використовуватися на уроках іноземної мови з урахуванням основних положень теорії, ведучої діяльності і змісту вікових стадій розвитку школярів, дослідження проблем спілкування і мовленнєвої діяльності. 

Однією із форм ігрового спілкування являється рольова гра. Експериментальні дослідження показали, що вікові особливості четвертокласників дозволяють використовувати різні її варіанти. Один із різновидів рольової гри - це рольова гра із предметами. Для організації такої гри школярам запропоновувались обставини уявної дійсності, розподілялися ролі, уточнялися мотиви, цілі діяльності кожного учасника, мета всієї діяльності.

Класифікація ігор 

Ігри поділяються на граматичні, лексичні, фонетичні й орфографічні, які сприяють формуванню мовленнєвих навичок. Це підготовчі ігри.
Схема гри
 Розробляючи будь – яку гру, потрібно чітко дотримуватися схеми:
мета гри (які вміння розвиває);
організація (місце проведення, склад учасників);
час, необхідний для проведення гри;
необхідні матеріали;
хід гри;
можливі варіації.



Мотивація навчальної діяльності 
на початковому етапі уроку
англійської мови
Мовленнєві рольові гри
 

Хто швидший? (Who is faster?)
Мета: контролювати засвоєння алфавіту.

Хід уроку. Учні отримують по 3 – 5 карток із буквами. Пропонується уважно їх розглянути. Потім учитель називає букву, а ті, у кого є така картка, швидко її піднімають і показують іншим. Учасник гри, що запізнився, не має права піднімати картку. Учитель проходить між рядами і збирає картки. Виграє той, хто швидше за інших залишається без карток.

Варіант гри «Хто швидший?» 
Мета: перевірка знань вивчених віршів або скоромовок.

Чарівний м’яч (Magic ball) (мовленнєва гра).


Мета: введення учнів в іншомовну атмосферу.
Хід уроку: Клас ділиться на дві команди. Учасники «волейбольних команд» кидають м’яч один одному, називаючи слово з обраної теми (наприклад, Sports). За кожне назване слово команда отримує один бал. Гра закінчується, коли жодна з команд не може назвати слово.

Теми: «Кольори», «Їжа», «Країни», «Місяці», «Дієслова»,»Овочі», «Предмети в класі».

Рольова гра з лялькою.

Лялька – знак ситуації. Таким чином можна розучувати діалог – розпитування : «What is your name? How old are you? Do you go to school? What marks do you get at school? За діалогом випливає узагальнення всього, що учні довідалися про ляльку

 

 

Фонетичні рольові ігри на початку уроку
Літак (The Airplane)
Мета:ця гра використовується для тренування звука [v].

Хід гри: 

Т: have you ever tried to imitate a flying plane? How did you do it? I think you stretched your arms apart, inclined your body a little, and there you were … flying.

And about the English children? They do just he same, with a little difference: instead of the Ukrainian sound [ж] they say [v]. Let’s do it the way the English children do.

The plane is travelling up in the sky,

vvv – vvv – vvv.

Moving so fast, and ever so high,

vvv – vvv – vvv.

Over the land, and over the sea,

vvv – vvv – vvv.

But we always come back in time for tea,

vvv – vvv – vvv

THE MOTOR BOAT   
Мета:таким способом ми можемо навчитися вимовляти звук [t].

Хід гри:

T: How could you imitate the work of a motor boat? How do the English children imitate it when playing? They believe that the sound [t] suits here best. You are surprised, aren’t you? It’s no wonder putt” - the motor will start, and you will be gliding over the river. Let’s try and do it together!


I have a little motor boat.

It turns around the bay,

And when I start my motor boat

It always seems to say:

"Putt – putt! Putt – putt!”

But when the boat is under way

And running fast, it seems to say:

"Putt – putt – putt – putt, putt – putt – putt!”


TOO EARLY FOR MOTHER  
Мета: вивчення звуку [t], учні можуть імітувати неслухняних дітей, які навпишьники виходять з дому.

Хід гри:

Tip, tip, toe,here we go;

Tip, tip, toe, quiet and slow.

Tip, tip, toe, across the floor;

Tip, tip, toe, by Mother’s door.

LAPPING MILK


Мета: вивчаємо вимову звуків [ ], [ ], ми повинні навчити дітей показувати кінчики язичків.

Хід гри: 

T: Children, have you seen a kitten drinking milk?

In fact, it does not drsnk, it laps it. Show it.

Oh, what nice kittens you are! I’ll recite a rhyme about it and when I say

"Lap, lap, lap!”, show how your kittens lap milk.


Little kitty laps her milk

Lap, lap, lap!

Her tongue goes out,

Her tongue goes in,

Lap, lap, lap!

Little kitty likes her milk,

Lap, lap, lap!

Oh, see her tongue

Goes out and in,

Lap, lap, lap!


Чую – не чую (I HEAR – I DON’T HEAR)
Мета: формувати навички фонемного слуху.

Хід гри: вчитель вимовляє слова. Учні повинні плеснути в долоні, якщо вони почули певний звук. Якщо в слові немає цього звука, діти прсто із заплющеними очима.

Для ускладнення завдання називаються слова на заданий звук, у яких цей звук знаходиться на початку, у середині або в кінці слова.

Наприклад, учитель вимовляє звук [t] тричі, а потім слова з цим звуком.

"Tiger” – діти плескають у долоні. "Anilope” – діти тупають ногами. Cat” – діти клацають язичком.

Основна частина уроку
Актуалізація нових знань
Мета ігор: 

Навчити учнів використовувати мовні зразки, долаючи певні труднощі. 


Скласти природну ситуацію для використання певного мовного зразка.


Розвивати мовну творчу активність учнів.

Хід ігор:

What is this?

Клас вивчив перше англійське речення, мовний зразок This is a pen і перше запитання What is this?

Учитель: "Oh, I’m so tired. Who help me? Who wants to be a teacher?”

Змагаються дві команди. У кожної з них є набір предметів, назви англійською мовою, які відомі всім.

Учитель: Учні:

T1: What’s this? P1: This is a pen.

T2: What are these? P2: These are pencils.

T3: What is that? P3: That is a window.

Etc.

Коли всі «вчителі» поставили запитання, команди міняються ролями.

Memorising words

Мета ігри: запам’ятовування нових лексичних одиниць.

Хід гри: «вчитель» (сильний учень) ділить дошку на дві половини. В одній частині пише лексичні одиниці, які учні мають запам’ятати. Потім просить клас обрати одне з нових слів, які є на дошці, та пропонує назвати відоме їм слово, що нагадує або асоціюється з новою лексичною одиницею, записує це слово на другій половині дошки. Після цього витирає нове (обране учнями) слово. Ця процедура відбувається зі всіма новими словами, доки вони не перейдуть у другу половину слів – «асоціацій». «Вчитель» запитує, з яким словом було пов’язане кожне з них. Учні записують нові слова у словник.

Автоматизація знань.

Мета: 

Закріплення знання вивченого матеріалу.

Тренувати учнів у використанні вивчених лексичних одиниць та модельних фраз у граматичних структурах.

Відпрацьовувати правильну вимову нового лексично – граматичного матеріалу.

TYPEWRITING

Мета: перевірка знань літер англійської абетки.

Час: 5 хвилин.

Учасники: учні групи.

Хід гри: діти розташовуються в коло. Між ними розподіляються букви алфавіту. Чим менше учасників, тим більше букв припадає на кожного. Далі ведучий диктує яку – небудь фразу, а діти як на друкарській машинці, «роздруковують» її. Друкування потрібної букви визначається плесканням у долоні того учасника гри, за яким ця буква закріплена. Той, хто помиляється, стає ведучим. Той із учнів, хто жодного разу не був ведучим, вважається найуважнішим.

"SENDING A TELEGRAM”

Мета: перевірка знань літер англійської абетки.

Час: 5 хвилин.

Учасники: дві команди.

Хід гри: групу ділять на дві команди. З однієї команди обирають ведучого. Організатор пропонує йому уявити себе в ролі телеграфіста й відправити «телеграму» - сказати по літерах слова, роблячи після кожного паузу. Під час паузи учень другої команди вимовляє по одному слову з «телеграми». Якщо ведучий помиляється, його команда втрачає бали.